У 1983 році виповнилося 200 років з дня блаженної кончини великого світила Руської Церкви — святителя Тихона, єпископа Воронезького й Єлецького.
Літературно-богословська спадщина святителя Тихона Задонського є багатою та за тематикою — різнобічною. Святитель вважав головною метою життя людини на землі — спасіння душі. Ідея спасіння проходить червоною ниткою через усі його твори. Християнин знайде тут відповіді на багато питань, що виникають на його шляху до вічності. Листи святого батька, що ввійшли до зібрання його творів, майже завжди завершуються словами: «Спасайся!», «Спасайся о Господе!», «Спасайся о Христі Ісусе!» Саме спасіння як найнеобхідніше він бажав усім.