Вбивство в ляльковому будинку. Як розслідування незрозумілих смертей стало наукою криміналістикою

Дивовижна історія Френсіс Глеснер Лі — матері сучасної криміналістики — і захоплива розповідь про те, як зароджувалася судова медицина.

Протягом більшої частини історії людства підозрілі смерті практично не розслідувалися. Вбивства в більшості випадків злочинцям сходили з рук.

Френсіс Глеснер Лі, світська левиця з багатої й впливової чикагської родини, з огляду на свій статус узагалі не збиралася робити кар’єру — тим більше занурюватися в розслідування злочинів. Непомітними були її роки й десятиліття життя, аж доки несподівано не з’явилося незвичне хобі. Вона познайомилася з судмедекспертом Джорджем Магратом, який розповідав їй про випадки зі своєї практики, а згодом почав пускати її до кімнати для розтинів, аби вона спостерігала за процесом. З’являвся час поговорити про отрути, травми й характер ушкоджень. Френсіс стала ненаситною читачкою: штудіювала книги про злочини й у підсумку створила найбільш обширну в країні бібліотеку юридичної медицини.

Усе це привело її до створення методики дослідження злочинів: через серію діорам розміром із ляльковий будиночок, що детально зображають місця реальних злочинів — «Етюди на тему необґрунтованої смерті». Їх уперше використовували як навчальний посібник на семінарах з убивств як частину першої програми з юридичної медицини в Гарвардській медичній школі в 1930-х роках, а потім, починаючи з 1945 року, застосовувалися на семінарах з убивств для поліцейських детективів. Лялькові будиночки Френсіс і досі вивчають і вважають класикою криміналістики. Лі стала джерелом натхнення для документального фільму, фотокниги, щонайменше двох збірок віршів і навіть сюжету популярного телевізійного серіалу про судову медицину.

У цій книзі Брюс Голдфарб розповідає незвичайну історію Френсіс Глеснер Лі, вплітаючи її в історію сучасної криміналістики.