Світло й Тьма ведуть вічну боротьбу, але хто сказав, що Тьма — неодмінно зло, а Світло — неодмінно добро? А що, як і Темні, і Світлі здатні на підлість і благородство, уміють любити й ненавидіти? Райан Рівз, глава одного з Темних Кланів, якого за спритність і відвагу прозвали Беркуто m, розшукує зрадника, що постачає інформацію Цитаделі ворога. Наче сліпий, він ходить колом і не знаходить відповіді. Прозріння прийде обпікаючим полум’ям болю — у своєму найстрашнішому сні він не міг уявити, що шукає… самого себе! Як це — читати в очах друзів і соратників ненависть і зневагу? Як це — розуміти, що та, яку ти божевільно любиш, відтепер тебе презирятиме? Давній ворог підло підставив його, перетворивши на зрадника й убивцю. Він втратив усе, окрім жаги помсти, і неможливої мрії повернути втрачене. Птиці ніколи не злетіти в небо з перебитим крилом. Та для того, хто зірвався з гребеня донизу й усе одно рветься до вершини — немає нічого неможливого.