Цусімські хроніки. На схід

Микола Нестеренко знав усе про Цусімську битву… Після нещасного випадку його свідомість тимчасово перемістилася в голову віце-адмірала Рожественського. Дізнавшись, чим закінчиться похід його ескадри, «перший після Бога» організував під час переходу та під час вимушених стоянок повноцінну й ефективну бойову підготовку із застосуванням усіх останніх досягнень військово-морської думки того часу. Навчені екіпажі та рішучі офіцери перетворили строкату збірну флотилію на грізну силу, яка за два дні боїв змогла різко змінити хід російсько-японської війни. Але перша Цусіма — лише початок… Хай і не зовсім так, як планувалося, та все ж дії Рожественського після прориву ескадри у бік Владивостока виявилися успішними. Та цього замало… Тихоокеанському флоту доводиться шукати нові способи ведення морської війни. Не маючи змоги здолати супротивника в прямому протистоянні, доводиться шукати вразливі місця й бити лише по них. Тепер визначальним стає не «хто кого поб’є», а «хто кого перехитрить». І всі шляхи знову ведуть до Цусіми.