Ідея «цивілізації» завжди обговорювалася. У центрі цих дискусій — велике питання про те, як наші предки — від давнини до сьогодення — зображували себе та інших, і людей, і богів. Видатна історикиня Мері Берд досліджує, як формувалося й створювалося мистецтво людьми, які його творили. Як ми дивилися на ці зображення? Чому інколи вони були такими суперечливими? У першій частині вона досліджує, як людську постать показували в одному з найраніших у світі мистецьких творів — від гігантських кам’яних голів, вирізьблених олмеками Центральної Америки, до статуй і глиняних виробів давніх греків і до терракотової армії першого імператора Китаю. Вона пояснює, як одна конкретна версія зображення людського тіла, що бере початок у давньому світі, досі впливає (а інколи й спотворює) те, як люди на Заході бачать власну культуру та культуру інших. Упродовж усього цього оповідання її цікавлять не лише художники, які створювали зображення, а й ті, хто їх використовував, розглядав та тлумачив. Іншими словами: як ми виглядаємо? У другій частині Мері Берд звертається до взаємин між мистецтвом і релігією. Протягом століть релігія надихала мистецтво: від індуїстського храму в Ангкор-Ваті до християнських мозаїк Равенни та витонченої каліграфії ісламських мечетей.