«Та це взагалі не твоя дитина!» Відлуння тих слів, сказаних майже п’ятнадцять років тому, досі чітко звучало в пам’яті. І досі, попри роки, слова, випалені в пам’яті, не залишали його байдужим — біль ще жила. Хай приглушений, застарілий, але він і досі ворушився всередині, глибоко ранячи душу гострими шипами…