Тринадцята Єва

Вона прийшла до тями десь у незрозумілому місці. Було холодно, панував напівморок. Дивно, але вона зовсім не пам’ятала, як опинилася тут. І чому в неї в руках великий ніж із широким лезом, вкритий чимось червоним… Помітивши на підлозі краплі крові, вона пішла за цими слідами й у сусідньому приміщенні знайшла тіло жінки з багатьма ножовими пораненнями. Невже вона її вбила? Але чому тоді вона нічого не пам’ятає? Невже пам’ять підступно заблокувала негативні спогади? Усе це вона розбереться потім; зараз треба якось вибратися з цього жахливого місця, де її будь-якої миті можуть схопити й звинуватити у вбивстві, якого вона не вчиняла. Або ж усе-таки вчинила?.. Витираючи з ручки ножа власні відбитки пальців, вона помітила на зап’ясті татуювання: «Єва.13». Отже, її звати Єва? Але чому номер 13 і де інші дванадцять Єв? Вона відчувала: саме в цьому криється ключ до всього, що з нею трапилося…