Тренер. Молодіжка

Мрієш про красивий футбол? Забудь, Іване Сергійовичу — великий спорт тут повністю контролюється, тут немає місця уяві. Не згоден? Ти звільнений, чортів пенсіонере!

А як далі, коли без футболу немає вогню, немає щастя? Не стало грошей — пішла дружина, друзі відвернулися, життя перетворилося на повільне згасання. А потім у провулку колишній вихованець — ножем під ребра! Та й саме життя теж не стало.

Але, мабуть, є футбольний бог, для якого головне — гра, а не нажива. Іван отримав шанс усе виправити. Його свідомість перенесли в тіло молодого футболіста.

На дворі 1989 рік, він біжить полем, трибуни скандують: «Вперед, Спартак!» Але травма виводить його з гри. Тепер він знову тренер, але все буде по-іншому. Хто сказав, що долю не змінити? Свисток і матч на ціле життя почався…