Мене звати Артур Горaй. Я повернувся на сорок років у минуле — і з мене досить чемпіонських титулів. Тепер я намірився розібрати Синдикати на гвинтики!
Мені в цьому допомагає мій дракон. Він знає майбутнє, але є одна заковика: він теж переродився. Тепер мій Легендарний напарник — звичайнісінький підліток, з яким, м’яко кажучи, складно домовитися.
Але він заявив, що моє призначення — стати головним тренером у найбезнадійнішій гільдії міста. І я влаштувався.
І тут же понеслося: порожня каса, найкращий боєць мріє згорнути мені шию, до турніру лишилося шість днів, та й сама база схожа на руїни.
Але нічого — з цим я впораюся. Касу наповнимо, базу розвинемо, команду до турніру підготуємо. Тільки от проблем від цього менше не стає.
До речі, ніхто не в курсі, чим годувати балакучого коника-аристократа, якщо з їжі вдома тільки доширак? Дуже треба.