Трансгалактичний Моджо-тайп

Далеке майбутнє. Людство розселилося в усьому всесвіті, майже забувши про материнську планету. Але так і не позбулося багатьох своїх вад: корупції, жорстокості, байдужості, сегрегації та жаги влади. Втім, парадоксальним чином ці вади уживаються з чеснотами: умінням мріяти, сподіватися, жертвувати собою й любити.

Головний герой роману — цинічний і давно перестав вірити в чудеса репортер-блогер Том Хант. Події розгортаються в трьох часових лініях: у минулому Тома, коли він, молодий студент, робив усе можливе, щоб піднімати на сміх реакційних політиків, поліцейських і сумних обивателів; під час експедиції Дальнього Розвідження, що не лишає надії знайти загублені ковчеги людства; і дорогою додому, в холостяцькому лігві на пустельній планеті Бахрейн, де він має вирішити для себе: чи варто судити про людство лише за його вадами, чи воно заслуговує на надію?

Але, зрештою, не виключено, що замість цього він просто нап’ється й почне палити з дробовика по старому дорожньому знаку…