Трактир «Бойка щучка»

Оля Петрівна Бобик вважала себе непомітною, невиразною істотою, а своє життя — безбарвним і порожнім.

Вона сподівалася, що колись потім життя зміниться й наповниться змістом та барвами. Але одного не надто прекрасного дня Оля розуміє, що жити можна було інакше — варто було лише цього захотіти, — але було вже пізно…

Схоже, вона захотіла дуже сильно. Бо замість того, щоб загинути в полум’ї, вона опиняється в тілі спокусливої Габріели Ловейри.

Усвідомлюючи, що це її другий шанс, Оля приймає іншу себе, а також свою нову долю — з купою проблем у придачу. Але тепер вона цінує кожен свій день, що б не сталося.