Вороги з’являються там, де, здавалося б, їм узятися нізвідки, а чужа партія затягує все глибше — втім Єгор не збирається шукати підтримки. Він зробив зброєю самого себе й готовий вийти проти будь-кого: знатнішого, багатшого, сильнішого — навіть якщо одному доведеться стояти проти цілого світу.
З вигляду все складається непогано, однак противників меншає. Усвідомивши, що він — лише фігура в чиємусь розрахунку, Єгор починає висккувати загрозу навіть там, де її не повинно бути. І пам’ятаючи, що порятунок потопельників — справа власних рук, він перетворює себе на зброю остаточно. Тепер він готовий битися з ким завгодно, де завгодно і коли завгодно — і головне, не скоритися тим, у кого більше влади, грошей і зв’язків.