Тибетська книга мертвих

«Тибетська книга мертвих» — найпоширеніша на Заході назва тибетського буддійського тексту «Бардо Тхьодол» — «Звільнення в бардо [через] слухання»). У ній міститься докладний опис етапних станів (бардо), через які, згідно з тибетською буддійською традицією, проходить свідомість людини, починаючи з процесу фізичного вмирання і до моменту наступного втілення (реінкарнації) в новій формі. Для кожного етапу подано спеціальні настанови. Книга «Бардо Тхьодол» пов’язана з певними тантричними практиками школи Ньингма; її образи та асоціації можуть бути незрозумілими без відповідного посвячення й пояснень.

Отримати досвід бардо можна поза процесом смерті, чому сприяє бардо-йога (йога проміжного стану). Така практика потрібна не лише для того, щоб практикуючі могли переконатися у існуванні світу після смерті, а й для того, щоб використати знання про Шість світів сансари для керування наступними переродженнями. Вперше книга була перекладена європейською мовою оксфордським професором У. І. Евансом-Венцом (переклад вийшов у 1927 році) і одразу викликала великий інтерес у західної аудиторії завдяки запропонованій перекладачем назві.