"За роки, що минули після виходу повісті «Теза з нашого двора», було багато її перевидань і постановок. Я отримав десятки листів із проханням розповісти про те, як склалися подальші долі всіх дійових осіб. Про це ж мене просили на моїх зустрічах із читачами. Але я зволікав, відкладаючи. Я не вважав себе вправі сідати до комп’ютера, доки сам не пройшов шлях своїх героїв, доки, як і вони, не відчув біль і гіркоту найважчих розчарувань та тріумфальну радість подолання. І лише тепер я зважився та написав другу частину — продовження «Тези з нашого двора».
Перша частина присвячена опису чудової одеської родини. Теза, її чоловік Леша, який повернувся з війни інвалідом, їхня дочка Маринка, теща Маня, сусіди, друзі… Люди жили в тих самих квартирах, з тими самими сусідами все своє життя, ділили з ними і радість, і горе…
А друга частина — присвячена еміграції, вона продовжує першу, але з’являються й інші, не менш колоритні особистості — Алієт, Лева, Степа.