Роман Едуарда Резника — не по-сучасному епічна й «довга» розмова про дитячі травми, які в інші епохи здатні породжувати такі явища як фашизм.
Два головні герої «Терапії» — психотерапевт і його пацієнт — опиняються по різні боки колючого дроту в концтаборі. І кожному належить зробити не найпростіший вибір: лікар продовжує лікувати хворого навіть тоді, коли той стає його катом.
Ця книга нагадає вам про найкращі зразки жанру — такі як «Життя прекрасне» Роберто Беніньї, «Татуювальник з Освенцима» Морріса Гезера, «Вибір Софи» Вільяма Стайрона і, звісно ж, «Крутий маршрут» Євгенії Ґінзбург.
Роман приваблює не стільки описом жахливої дійсності табору, скільки переконливістю авторських трактувань: Резник детально розбирає мотиви своїх героїв і приходить до висновків, які шокують своєю простотою. Усі жахи — з дитинства…