У монографії розглядаються процеси зародження та початкової динаміки основних напрямів теорії журналістики в Росії. На кожному напрямі виявляються хронологічні координати його виникнення, фактори й обставини формування, видатні представники, змістові компоненти, гілки зростання тощо. Такий науково-дослідницький досвід не має аналогів у вітчизняній і світовій практиці. Сучасний етап дослідження є частиною проекту науково-дослідних робіт «Теорії журналістики в Росії», що становить пріоритет у науковій роботі кафедри теорії журналістики та масових комунікацій і відповідає пріоритетному напряму науково-дослідних робіт «Тенденції розвитку журналістики в медіа» в Інституті «Вища школа журналістики та масових комунікацій» Санкт-Петербурзького державного університету.
Книга призначена для дослідників теорії та історії журналістики, а також для широкого кола спеціалістів соціально-гуманітарного профілю.