Свідомість прояснилася. Я розплющила очі й одразу відчула якусь вагу на плечах. Тіло німіло, неймовірно хотілося пити, дошка сильно тиснула на горло. Дошка?! Чорт забирай! Я смикнулася всім тілом і почувала у відповідь лише зневажливий брязкіт ланцюгів. Оглянувшись, я зрозуміла, що на мене наділи колодку! Шия й руки затиснуті між двома дерев’яними планками, на зап’ястях і щиколотках — сталеві браслети, від яких ланцюги тягнуться до кріплень у стіні. Сука! Та що тут, до біса, відбувається?! Яка тварина мене скувала? І головне — чому?!