Віктор мріяв стати командиром бойової машини. І досяг свого. До офіцерських погонів він іще не доріс, зате далеко випередив своїх однокурсників. Його Суть розвивається такими стрімкими темпами, що деяким і не снилося.
Та от лише як, женячись за власним розвитком, не втратити людську подобу? Жорстокість, цинізм і наживництво — вічні супутники людини. І з появою Ефіру вони лише загострилися.