Минуло понад вісім років від їхньої останньої зустрічі. Протягом усіх цих років Тарі ненавидів себе за те, що віддав її іншому. Його серце не могло забути ту дівчину з сіро-блакитними очима й волоссям кольору соломи. Вони провели так мало часу разом, але так багато пережили. І ось коли він нарешті поховав її в своєму серці, вона повернулася. Так несподівано й так не вчасно. Вона стала іншою. У неї тепер є сім’я. У нього — молода дружина, яка чекає його дитину. Але побачивши її, його бар’єри, які він будував усі ці роки, упали, залишивши після себе лише порох...
Містить нецензурну лайку.