Леся прокидається в глухому лісі, з кровоточивою раною на голові й без найменшого уявлення, як вона сюди потрапила. Її рятує незнайомий чоловік і, напівживу, приносить у дім своєї сім’ї. Так Леся опиняється в старої Аксинії. Тут, у непрохідному хащі, люди живуть пліч-о-пліч із лісовими духами та болотяними чудовиськами. Закони й мораль, звичні для мешканців міста, тут марні, і щоб повернутися додому, Лесі доведеться зрозуміти цей світ і навчитися домовлятися з його мешканцями. «Сестри озерних вод» — перша частина диптиха «Хроніки болотного краю» Ольги Птицевої. Відьмаки й лісовики, наговори й закляття — барвистий і похмурий слов’янський фольклор вривається в життя сучасних городян, перевертаючи їхні уявлення про світ і про себе.