Свята земля

«Свята земля» — повість «новозавітного» циклу Лагерквіста, остання в трилогії про Товію. Головний герой цієї повісті — Джованні, колишній священник, що зрікся сану заради любові на землі — такий самий вигнанець, відчужений і від Бога, й від буття, як і попередні персонажі циклу — Варавва, Агасфер і Товія. Але потяг до Святої землі в людській душі ніколи не зникає — це і є її суть.