Після епічного провалу в Академії Драконів я опинилася в Південному герцогстві — на батьківщині татуся, який усе своє життя робив вигляд, ніби мене не існує. Тепер я ношу горде звання адептки Академії Півдня, а в куратори мені пощастило дістати найсильнішого місцевого мага. Неперевершеного! Так його тут усі називають.
Він не дуже горить бажанням мене навчати, але, на лихо, лише моя магія сумісна з його. Тож ухилитися в мене не вийде. Але, здається, у перший же день нас зв’язала не лише магія…