Ой, ми реально вплуталися! Хотіли зробити якнайкраще, а вийшло, як зазвичай. Ми планували підправити часовий парадокс — і тільки сильніше все заплутали. У підсумку тепер уже ми самі опинилися попаданцями в реальності, де Радянський Союз не розвалився, а навпаки: країни соціалістичного табору зайняли значну частину Європи й Азії.
І треба визнати: світ вийшов не найгірший — справедливіший, прогресивніший; у ньому навіть, як у пісні, «на Марсі яблуні цвітуть». Здавалось би, лишайся та живи.
Але є проблема: Час не збирається терпіти експерименти над собою і вже виніс цьому світу вирок. Отже, його треба терміново рятувати. А кому розгрібати наслідки, якщо не нам — тим, хто сам усе це й учинив.