Акторам невеликого гурту Котомцева, які не отримали замовлень на зимовий сезон, доводиться тяжко: вони блукають малими повітовими містечками й намагаються залучити публіку там, а не в столиці.
Але ця публіка із куди більшим задоволенням дивитиметься не п’єси Островського (та ще й купці образяться, що з них сміються), а фокусників, клоунів і дресированих собак.
Так і виходить, що актори в боргах, як у шовках, але все одно намагаються ставити вистави з надією здобути пристойні збори. І ніби їхніх власних проблем було мало — за ними ще в’яжеться молодий купецький син, полонений красою однієї з актрис.
Як завжди в Н. А. Лейкина, читачів чекають відточений стиль майстра-сатирика, сміх крізь сльози та маса цікавих побутових деталей і прикмет часу.