Конфуцій і Лаоцзи — два найвідоміші китайські філософи. Вони були сучасниками, жили в VI–V століттях до н. е., але їхні філософські погляди сильно відрізнялися. Конфуцій надавав великого значення життєвим правилам — «стовпам мудрості», особливому ритуалу поведінки в суспільстві. Школа Конфуція з часом досягла статусу державної ідеології.
Основним поняттям у філософії Лаоцзи було «Дао», яке умовно можна передати як «потік життя», «великий шлях» — це всепроникна сила, одночасно і засіб, і мета існування. На думку Лаоцзи, наявність у суспільстві жорстких нормативних етичних систем — наприклад, конфуціанства — свідчить про те, що в ньому є проблеми, які така система лише посилює, будучи неспроможною їх вирішити.