Я завжди думала, що паралельні реальності — це вигадка. І вже точно не могла уявити, що опинюся сама в Ірландії XVII століття й навіть запідозрювати не буду. Але тепер я тут, і звуть мене не Маша — а Грейс, а моя нова сім’я зовсім не проста, а найсправжнісінька аристократична. І все було б добре, якби тато-граф не пропив усе статки, лишивши нас без нічого — навіть без даху над головою. Та я не панночка з шовку, характер у мене вольовий і кмітливості завжди вистачало, та й професія в моєму минулому житті була потрібна, затребувана — тож без хліба не лишимося. Головне — живі й здорові, а решту заробимо!
Підписка. Проди чотири рази на тиждень. Дякую всім, хто ставить зірочки й залишає коментарі! Отримуючи їх, я розумію, що вам подобається моя історія)))