Я прикрила рот, з якого секунду тому виривалося неконтрольоване полум’я, і втупилась у чоловічі накачані груди, потім у кубики рельєфного преса… Нижче також не було жодного одягу… Ох… ректор потрапив під моє полум’я й залишився живим. Він зло блиснув очима… без вій. Це я йому все спалила? Мені — кінець. Відрахують. Усього тиждень у престижній академії ДРАГОН, але я не підійшла ні драконам, ні людям, бо я — напівкровка. І додому повернутися не можна! Бо я не контролюю трансформацію. Мене струснули й… затолкали в портал, що відкрився. Просто в кабінет ректора.
— Обійдемося без попередніх ігор. Роздягайтесь.
Я правильно чула? Я озирнулася. Ми були одні.