Роман «Сполохи над Сеймом» створювався протягом п’ятнадцяти років. Його документальна основа відтворює події, пов’язані з партизанською діяльністю секретаря Крупецького райкому комсомолу Олександри Зайцевої. Це ім’я добре відоме на Брянщині, в Україні, у Курській області. У селі Крупець встановлено пам’ятник цій легендарній жінці. Письменник розшукав численні архівні свідчення про 2-гу Курську партизанську бригаду, де розвідницею була Шура Зайцева.
Історичну, документальну достовірність подій письменник послідовно підкреслює в оповіді; не раз з точністю військових донесень фіксує дислокацію як діючих частин армії, так і партизанських з’єднань у ті місяці війни.
У романі ретельно вимальовуються селянські долі, відтворюється обстановка складних партизанських боїв. У «Сполохах над Сеймом» ще яскравіше заявилося поетичне мислення автора, його живописний мазок у змалюванні характерів став потужнішим, а виявлення загальнонародного сенсу подій, що відбуваються в романі, — переконливішим.
Повні драматичної сили сторінки, де письменник змальовує протест юних героїв проти фашистської жорстокості або їх болісно переживане безсилля перед такою жорстокістю. Але природа в «Сполохах над Сеймом» завжди допомагає героям знайти душевні сили, щоб вистояти у протистоянні фашистам.
Увага письменника як учасника, як свідка важких місяців війни прикована до відтворення обстановки військових буднів, поведінки людей і, головне, народної думки, що виражається і в мові роману, близькій до народної.