— Марі, ти що, розвелася з Яром? — тихо питає подруга, і я відчуваю, як її розпирає від емоцій.
— Він, взагалі-то, вдовець!
— Але це все понарошку!
— І я не зовсім по-справжньому заміжня!
— Подружко, тобі просто пощастило, що ти далеко. А то я б тебе зараз…
— Та все, роби обличчя простіше, бо інші подумають, що ти рада моїй кончині, — я усміхаюся, дивлячись у здивовані очі дівчини, яка знов повернула камеру.
— До речі, чого ти така шикарна? Тут похорон, а ти наче на вечірку прийшла!
— Я завжди шикарна! До речі, твій чоловік теж той ще красунчик. Правда, поглядом всіх убиває. Марі, він став ще страшнішим!
Я сподівалася, що все піде гладко, і хоча б цей шлюб вийде спокійним, але у долі свої плани. Як мені вижити цього разу?