Ця історія почалася давно, коли велику країну трясли судоми революції та громадянської війни. Втікач-«білий» офіцер волею долі опинився в Європі. Його дружина й малолітня дочка лишилися в Союзі, і не було найменшого шансу дізнатися, що з ними сталося.
Дочка втікача виросла, приховуючи своє походження. Коли з’явилася можливість, втекла до Німеччини разом із радянським ученим, ховаючись під чужими іменами. Познайомилася з російським перебіжчиком, який працював на Абвер, і завела з ним роман. Невдовзі до війни їхні шляхи розійшлися.
Німецький шпигун із російським корінням часто згадував про жінку, яка мимоволі стала зрадницею. Він її кохав, але бути разом… Його провидіння закинуло в один із таборів у серці Європи. Хто міг уявити, що саме тут він зустріне втікача-«білого» офіцера, який колись залишив у Росії малолітню дочку?
Історія інколи твориться за мить. Що вже казати про ті повороти, які робить доля людей за сто років.
Розмотується клубок таємниць, затягується петля за петлею, переплітається полотно сюжету, який придумала сама мить життя.