Він — найбільший чиновник в історії Росії, неможливо, але чесна людина, яка зробила для Вітчизни багато, а могла б іще більше. Він — Сперанський. А в майбутньому вмирає Надєждін, теж солдат держави, але на трохи іншій ниві. І ось з’являється нова людина.
На дворі кінець екатерининської епохи, і нова людина вривається в неї. Тут би варто було дотримуватися правила: не нашкодь, не зроби гірше, ніж той чоловік, чия тілесна оболонка тобі дісталася, як і частина свідомості. Але хіба ми, попаданці, шукаємо легких шляхів? Ні, нам лише б світ перевернувся…