Совенятко

Роман-метафора, роман-сон, роман-парабола.

У Тайні народжується особлива дитина.

Дитина-сова. Вона маленька, не така, як усі, і в неї зламані крила. Тайні дає собі обіцяння, що буде любити свою дитину такою, яка вона є, допоможе їй вирости й збереже її унікальність.

Але і чоловік Тайні, і всі її родичі з усіх сил намагаються зробити дитину-со вушку нормальною: вилікувати її, зробити зручнішою, більш гідною їхньої любові.

«Саме в цей момент я обираю тебе, совенятко.

Саме тебе я буду любити.

Тому що більше ніхто не буде».