Совина стежка
9 год. 41 хв.
Опис
Роман розповідає про мандрівку Петербургом у період із 1990-х до 2000-х років.
Двоє студентів створюють «орден таємного милосердя» й вирушають у шлях, сповнений філософських роздумів та несподіваних відкриттів.
«Я, звісно, знав це закладення, сховане за Кадетською лінією, і неодноразово тут бував. Хто з студентів історичного або філософського факультетів не чув про шинок “Бліндаж”? Хіба що той, хто лише й робить, що зубрить…»
Події відбуваються в середині дев’яностих у Петербурзі. Під склепіннями «Бліндажа» з’являється «орден таємного милосердя», і два обдаровані студенти — головні герої роману — граючи, посвячують одне одного в лицарі. Звідси вони вирушають у подорож через сталі 2000-ті та бурхливі 2010-ті, гуляючи впізнаваними петербурзькими садами, скверами, набережними та художніми галереями. Вони відвідують арт-кафе на вулиці Бєлінського, розташоване між цирком і лекційною аудиторією товариства «Знання», де в той період розвивалася петербурзька культура. Там поети й художники вели розмови про досягнення неможливого, вирушаючи в невідоме й небезпечне майбутнє.
«Це було на початку вересня. Найперший його старт — ще по-літньому, без осінніх барв. Ми стояли в аркаді галереї Новобіржевого гостиного двору, створеній архітектором Кваренгі, на свіжому вітрі з Неви…»
Двоє студентів створюють «орден таємного милосердя» й вирушають у шлях, сповнений філософських роздумів та несподіваних відкриттів.
«Я, звісно, знав це закладення, сховане за Кадетською лінією, і неодноразово тут бував. Хто з студентів історичного або філософського факультетів не чув про шинок “Бліндаж”? Хіба що той, хто лише й робить, що зубрить…»
Події відбуваються в середині дев’яностих у Петербурзі. Під склепіннями «Бліндажа» з’являється «орден таємного милосердя», і два обдаровані студенти — головні герої роману — граючи, посвячують одне одного в лицарі. Звідси вони вирушають у подорож через сталі 2000-ті та бурхливі 2010-ті, гуляючи впізнаваними петербурзькими садами, скверами, набережними та художніми галереями. Вони відвідують арт-кафе на вулиці Бєлінського, розташоване між цирком і лекційною аудиторією товариства «Знання», де в той період розвивалася петербурзька культура. Там поети й художники вели розмови про досягнення неможливого, вирушаючи в невідоме й небезпечне майбутнє.
«Це було на початку вересня. Найперший його старт — ще по-літньому, без осінніх барв. Ми стояли в аркаді галереї Новобіржевого гостиного двору, створеній архітектором Кваренгі, на свіжому вітрі з Неви…»
