Початок подій, відтворених у романі, автор відносить до 1585 року — часу, коли Франція була спустошена релігійними та громадянськими війнами, а над французькою монархією нависла реальна загроза розпаду через дворянські змови, селянські повстання та міські бунти. У той період загострені класові суперечності призвели до нової смуги кривавих воєн, які деякі історики називають «Війною трьох Генріхів», а саме: короля Франції Генріха III, лотарингського герцога де Гіза та Генріха Наваррського — трьох головних героїв відомої трилогії Олександра Дюма.
У останньому романі трилогії письменник створює вражаючу картину приреченості дому Валуа, показує абсолютне виродження цієї династії, змальовує жалебний образ Генріха III, якого вже не могли врятувати ні публічна страта політичного злочинця Сальседо, ні сорок п’ять вершників-телохранителів (звідси й назва роману).