У зовсім невеликому творі «Сонце і сталь» один із найвідоміших і найсуперечливіших письменників Японії зміг поєднати елементи багатьох літературних жанрів. З одного боку, це оповідь про тендітного, начитаного хлопчика, який усвідомив важливість власної фізичної форми; «сонце і сталь» у назві самі по собі є символами культу відкритого повітря та бодібілдингу.
З іншого боку, це філософські роздуми письменника про взаємозв’язок між дією і словом, про пошуки себе та спроби самоінтеграції. Усі ці, на перший погляд, чужі форми сплетено воєдино складним, але водночас відточеним і гнучким стилем Місіми у захопливе есе про те, що діяти цілком може лише той, хто має досконале тіло.