Твори

20 год. 43 хв.

Мова російська

Опис

Його батьки були з аристократичної родини, але таке високе походження й титул (граф) не відповідали фактичному соціальному становищу сім’ї: його батько був інспектором страхової компанії. Після смерті батька маленький Антуан залишився з матір’ю та 4 братами й сестрами. Вони лишилися без засобів для існування, і бабусі допомогли дітям здобути освіту.

Після школи Антуан вступив на архітектурне відділення академії мистецтв, але він не переставав думати про мрію стати льотчиком. Згодом — без жодної попередньої підготовки (місцеві пілоти навчали його за 2000 франків) — він потрапляє в авіаційний полк, йому присвоюють звання молодшого лейтенанта. Після важкої аварії його демобілізують, і він працює то контролером на заводі, то агентом автомобільної фірми. Через 4 роки він знову повертається до авіації й публікує свої перші твори (27 років). Невдовзі він купує свій літак і намагається брати участь у тривалих перельотах, але всі спроби закінчуються невдачами через аварії.

У 1939 році виходить один із найвідоміших творів Е. Сент-Екзюпері «Планета людей». Дуже цікаве його ставлення до війни (Другої світової). Це ставлення зазнало значної трансформації. У молодості він був переконаним мілітаристом. З початком війни Екзюпері різко змінює свою точку зору.

Він отримує призначення в бойовий полк розвідувальної ескадрильї. Тоді багато людей не знаходили відповідей на питання, які ставило життя (усе це було пов’язано з політичними іграми): від мужності й хоробрості армії нічого не залежало — все було вирішено нагорі, Францію треба було підкорити. Сент-Екзюпері виходить з армії та переїжджає до Америки; там виходить його книга «воєнний льотчик» — книга, сповнена суворого й трагічного оптимізму. Це книга, у якій із вражаюче правдивих сцен польотів над розбитою Францією виростає переконання в перемозі сил гуманізму й добра. У цей період створюються також інші твори: «Маленький принц», «Цитадель», «Звернення до французів». Сент-Екзюпері прагне особисто боротися з фашистською Німеччиною.

У 1944 році Сент-Екзюпері не повернувся з бойового завдання. Він фотографував об’єкти поблизу рідного міста Ліона. Сент-Екзюпері називають письменником-льотчиком. Ми знаємо чимало письменників-моряків, письменників-дипломатів — тобто людей, які прожили цікаве життя і змогли розповісти про нього.

Зміст:

М. Ваксмахер. Передмова (стаття)
Антуан де Сент-Екзюпері. Південна пошта (роман, переклад М. Баранович)
Антуан де Сент-Екзюпері. Нічний політ (роман, переклад М. Ваксмахера)
Антуан де Сент-Екзюпері. Планета людей (роман, переклад Н. Галь)
Антуан де Сент-Екзюпері. Воєнний льотчик (повість, переклад А. Тетерівникової)
Антуан де Сент-Екзюпері. Лист заручнику (есе, переклад М. Баранович)
Антуан де Сент-Екзюпері. Маленький принц (повість, переклад Н. Галь)
ЕСЕ. РЕПОРТАЖІ. ЛИСТИ
Іспанія в крові
Антуан де Сент-Екзюпері. У Барселоні. Невидима лінія фронту громадянської війни (стаття, переклад Р. Грачева)
Антуан де Сент-Екзюпері. Норови анархістів і вуличні сценки в Барселоні (стаття, переклад Р. Грачева)
Антуан де Сент-Екзюпері. Громадянська війна — це зовсім не війна: це хвороба (стаття, переклад Р. Грачева)
Антуан де Сент-Екзюпері. У пошуках війни (стаття, переклад Р. Грачева)
Антуан де Сент-Екзюпері. Тут розстрілюють, наче ліс вирубують… І люди перестали поважати одне одного (стаття, переклад Р. Грачева),
Антуан де Сент-Екзюпері. Мадрид (нарис, переклад Р. Грачева)