Соборяни

Микола Семенович Лєсков — один із найкращих майстрів російської прози, «найросійськіший із російських письменників», «прозрілого російського генія», за визначенням І. Северянина. Повість «Соборяни» була написана в 1872 році. З неї почався поворот Лєскова до слов’янофільства — до російської релігійної тематики. Яскраво й образно розповідаючи про життя православного духовенства, Лєсков із ніжністю й добротою підкреслює також і недоліки, які мали місце в російському церковному житті.

У повісті створено дивовижний, сяйний іконостас російських подвижників і праведників — живий, з сльозами захоплення та доброю усмішкою. Лєсков мальовниче змальовує побут і буття церковних людей, горе й радості російського духовенства — подекуди частково ідеалізовано, а подекуди — з лукавством і насмішкою.