22 — чудовий вік. Ніяких зобов’язань, проблем і… мозків. Пливеш за течією, граючи у доросле життя. Я закінчила ВУЗ і пішла влаштовуватися секретарем в одну з найбільших компаній мого містечка. Ви, мабуть, подумали, що я закрутила роман зі своїм 45-річним шефом?! Та ні! Я завжди вважала себе вищою за те, щоб зв’язуватися з «папиком»… Але у всіх правилах бувають винятки. Особливо коли в офіс до шефа приходить його друг. Голова йде обертом і все летить шкереберть. Принципи забуваються одним махом. Залишаються лише запитання. Він одружений? Що подумають батьки, якщо дізнаються, що я зв’язалася з чоловіком набагато старшим? Усе відходить на другий план. І залишається лише одне бажання — щоб ця його примха тривала якомога довше…