"Собачі роки" — остання книга «Данциґської трилогії» Гюнтера Ґрасса, яка розглядає історію Німеччини в першій половині та середині ХХ століття: період до війни, сходження нацизму, війну, повоєнні роки та період економічного піднесення в Німеччині.
Розповідь у кожній частині книги ведеться від імені різних персонажів: «жертви», «свідка» та «преступника», кожен з яких сприймає те, що відбувається, по-своєму.
Ґрасс використовує гротескні образи, сюжети й алегорії, щоб показати трагічну парадоксальність тієї епохи. Для нього сатира стає основним способом показати божевілля суспільства, яке спочатку виростило, а потім відкинуло жахи Третього рейху.