Москва 1920-х років. Відомий хірург, професор Преображенський, наважується на ризикований експеримент: він пересаджує бездомному псові Шарику людський гіпофіз. Після операції з’являється створіння, яке швидко переймає людську подобу й манери, але разом із здатністю говорити та власними амбіціями успадковує й найтемніші риси свого донора. У квартирі професора на Пречистенці розгортається трагікомічна сутичка між культурою та грубістю, здоровим глуздом і самовпевненою невіглаством.