Знову будеш моєю

— Давай почнемо все спочатку, Настю? — пропонує колишній чоловік, насуваючись на мене.

— Ти смієшся наді мною, Громов? — кажу з легкою усмішкою, похитуючи головою. — Ми надто різні!

— Звісно! Ти жінка, я чоловік. Це природно, — продовжує, підходячи ближче.

— Не про це, Андрію, — зупиняю його жестом руки. — Ти знову забудеш про мене, просто викинеш, як собачонку, а я?? Знову розіб’юся на шматочки…

— Бачу, ти швидко знайшла КТО складе оцей пазл, дорога? — цідить крізь зуби. — Цілий рік спала з Ізмайловим…

Схопивши мене за лікоть, піднімає з крісла.

— Я можу зустрічатися з ким захочу, — гордо дивлюся йому в очі знизу вгору.

— Закрий свій рот, Настя. Ти знову будеш моєю! Питання вирішене!

❀❀❀❀❀

Історія про Настю й Андрія.