Є приказка, що дурням завжди щастить. Але герой міг би з нею посперечатися: йому найчастіше діставалося — і тумаки, і знущання. Та тут йому справді пощастило: якась невідома сила змусила його стати розумнішим. У його тіло намагався вселитися чужинець — спроба не вдалася, і той втратив свою душу. Зате тепер у героя мізки працюють на заздрість багатьом. Але чи це знову ж таки везіння? Адже використовувати неабиякий розум доводиться переважно для того, щоб виживати — відбиваючись від агресивних духів і тих, хто їх виганяє. Деталі — в аудіокнизі.