Понад чверть століття видатна канадська письменниця Маргарет Етвуд (нар. 1939) створює твори дивовижної оригінальності й глибини, які неодноразово відзначали престижними літературними нагородами. «Сліпий убивця», який у 2000 році здобув Букерівську премію, — насправді це кілька романів, вкладених один в один. Етвуд проводить читача крізь усе ХХ століття, і лише наприкінці ми починаємо розуміти: історія, яку розповідає нам автор, — це не зовсім те, що сталося насправді. А якщо точніше — усе було набагато страшніше…
«Сліпий убивця» — це хитромудрий лабіринт для естетів. Він починається зі смерті Лори Чейз, сестри Айріс, від імені якої ведеться оповідь. Чому двадцятип’ятирічна Лора зійшла з мосту? Відповідь ми дізнаємося лише дочитавши книжку.
Цю книгу можна було б назвати сімейною саги, але, крім історії сім’ї Чейзів, там є ще дещо. Історія побачень чоловіка й жінки, чиї обличчя приховані від нас, під час яких він розповідає їй казки про мешканців інших планет.