Скорлупар

Перемога над собою — банальність, затерта тисячею язиків. Монета, стерта довгим ходінням у легендах і притчах, повчаннях і мораліте. Скільки не тверди на перехрестях про велич такої перемоги, вона не стане для людей привабливішою. Тисячі цілей, значно ясніших, затулять бідолашну замазуру, відтіснять убік і матимуть рацію.

«Я» — не найкраща мішень для тріумфальної стріли.

Перемогтися — дієслово, якого не існує в нашій мові. Немає дієслова, отже, немає й дії? Іноді я щасливий, здогадуючись, що наша мова недосконала; іноді радію, знаючи, що десь хтось усе-таки, попри все, перемагається; іноді просто мовчу.

Із записів Ніхона Сивого

Сила духу проти клейма крові. Сам на сам у шкаралупі власного Я. Божевільний не той, хто йде від світу, а той, хто намагається йти життям із заплющеними очима. Побачити себе — ось справжній страх. Побачити себе вдавалося небагатьом — Медузі Горгоні й скорлупарю Ремі Бубчику — та й наслідки були різними... Захребетник