Навколо гриміла Музика. Та сама, яку не вмикають. Вона створювала на траві складний візерунок, і в кожному вузлі був живий, що рухається в такт елемент. Вони були різні — старі й молоді, високі або крихітні. Деякі світилися, випускали в небо цівки білих іскор або відрощували собі яскраві крила — тут кожен робив лише те, що хотів, але всі хотіли одного: танцювати на цій м’якій зеленій траві. Музика керувала танцем колишніх людей і теж робила, що хотіла, адже її ніхто не вмикав… Однак і вимкнути її було не можна. Книга з серії «Привіт, Яга!», яку, втім, можна читати окремо від основної трилогії. Загалом у цій «підсерії» вийдуть дві частини.