Історія цих казок теж здається казкою. Після довгих місяців роботи в галасливій редакції однієї з ризьких газет молода письменниця Анна Саксе літнього дня сіла в поїзд, щоб провідати своїх батьків. Приїхала пізно ввечері, ніхто її не зустрічав, а йти довелося через ліс. Йшла вона в темряві досить довго, аж поки не зрозуміла, що збилася з дороги. Вона розгублено зупинилася, але відчула, що звідкись струменіє дивовижний аромат. Виявилося, зовсім поруч, на лісовій галявині, квітли нічні фіалки — ніжні, бліді квіти на крихких стебельцях… До батьківського дому вона повернулася лише надвечір другого дня: наче хтось водив її колами лісом… Цей випадок надовго зберігся в пам’яті письменниці. Так з’явилася перша історія збірки «Нічна фіалка», а за нею й інші — добрі й сумні, кумедні й мудрі «Казки про квіти».