Синя книга Небо

Після руйнівного Кінця цивілізації Ровенна, Дилан і Мона залишилися єдиними мешканцями поблизу села Нэбо. Дилану, чотирнадцятирічному підлітку, подобаються книги й садівництво, а Мона лише почала ходити. Ровенна, мати двох дітей, намагається впоратися з життєвими труднощами, згадуючи часи, коли працювала в перукарні та купувала продукти в супермаркеті. Тепер вона займається землеробством, ставить пастки на дичину і мріє про батончик Баунті, смак якого вона не може забути.

Одного разу вони знаходять записну книжку у покинутому будинку й вирішують вести щоденник — чергуючись і не читаючи записів одне одного. Вони сподіваються, що колись хтось прочитає ці нотатки й відчує полегшення. Цей щоденник вони називають «Синя книжка Нэбо».

Історія, розказана в «Синій книжці Нэбо», не лише описує виживання у зміненому світі, нагадуючи «Дорогу» Кормака Маккарті, а й розкриває зворушливі стосунки між матір’ю та сином, які стали єдиною опорою одне для одного.