Перші оповідання Кервуда надрукували ще будучи підлітком, але за них він не отримав гонорару. За своє коротке життя він написав понад 30 романів. Найвідоміші з них: «Казан», «Грізлі», «Бродяги Півночі», «Син Казана». Його романи продовжують найкращі традиції європейсько-американської пригодницької літератури, зокрема твори Джека Лондона про Північ. Головні герої його романів — дикі тварини в дикій природі (вовки, собаки, ведмеді тощо). На російську мову кілька романів були перекладені Михайлом Чеховим, братом письменника Антона Чехова.
«Легка іронія й радість водночас прозвучали в голосі Філіппа Уайтмора, коли він перегнувся через стіл, і світло олійної лампи засяяло яскравіше, ніж раніше, висвітливши його красиве обличчя, бронзове від снігу й вітру. У відповідь, на різку контрастність із ним, круглолиций, білявий, жіночний Ґрегсон зробив такий самий рух, протягнув витончену руку з довгими, тонкими пальцями і в двадцяте раз за цей вечір друзі обмінялися міцним рукостисканням.....»