Алеся — 30-річна медсестра з невеликого містечка на Поліссі. Прагнучи кращого життя для себе й своєї родини, вона переїжджає до Москви, де влаштовується на роботу в лікарню. Професію Алеся обрала, ідучи стопами своєї прабабусі Вероніки — та теж була медсестрою часів Першої світової війни.
Але цих жінок пов’язує не лише робота, характер чи навіть родинні зв’язки. Їхні долі переплетені: обидві жінки переживають потрясіння, тяжкість вибору, дивовижні відкриття й нищівні розчарування. Їхні життя зовсім не схожі: тягарі воєнного часу не порівняти з ритмом життя сучасної Москви, однак обидві жінки однаково підвладні своєму серцю: вони однаково люблять і так само шкодують.
«Сеті Вероніки» — позачасова історія про жіночу душу й про кохання. Історія, яка покаже, що в любові немає обмежень і призначеної години. Це почуття вічне й невтримне: воно не залежить від випадку й моменту. Воно буде завжди, і немає сили, яка б змогла його зупинити.