Серце назовні

Вона була моєю. Лише поглянувши в її величезні блакитні очі, я пропав. Я загрузнув у ній по вуха. А вона зрадила мені. Просто в один момент пішла до іншого… Я намагався її забути — завів сім’ю, робив вигляд, ніби живу. Та цим лише обманював себе й завдавав болю близьким. А потім вона знову з’явилася. Така незалежна, успішна. І мене знову розривало, як у перший раз. Наче й не було тих років розлуки. І тоді я зрозумів: я не відпущу. Хай не любить, хай з іншим — я заберу. За три замки посаджу її, виверну назовні її серце й піду проти всього світу, але вона буде моєю! Перший том дилогії «Кохання. Хвороба». Містить ненормативну лексику.